Мокрицької Мар'яни Олександрівни

Опираючись на навички ХХІ століття я обрала проблему, над якою працюю на уроках зарубіжної літератури «Розвиток творчих здібностей та критичного мислення в учнів на уроках зарубіжної літератури».

Метою сучасного навчання є формування особистості не з енциклопедично розвинутою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями, тому перед початком вивчення кожного наступного нового твору із зарубіжної літератури моїм улюбленим проблемним питанням до учнів є: «Навіщо нам, учням України, знати твір того чи іншого письменника?». Саме таке питання змушує школярів критично та творчо мислити. розвивати свої комунікативні навички, висловлювати свою точку зору.

У своїй роботі я обираю модель уроку, яка включає три компоненти:

1. Активізація (очікування, окреслення мети);

2. Усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно-перетворювальна діяльність);

3. Рефлексія (системно-узагальнювальна діяльність).

 На етапі активізації  особливу увагу приділяю мотивації навчання, щоб учні могли поновити попередні знання та створити атмосферу зацікавленості до отримання нових знань.

Я використовую:

- ігрові прийоми (наприклад «Літературний кроссенс», коли учні мають у правильній послідовності виставити події відповідного твору, щоб в кінці висвітлити основну його ідею);

- прийоми «Гронування», «Вільне письмо»;

- проблемні запитання;

- пошук ключових слів у формулюванні теми;

- прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору, так і на знання фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя); 

- літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на уміння логічно мислити);

- розгадування кросвордів;

-відповіді на запитання вікторини або тестові завдання (найчастіше з використанням платформи тестових завдань Triventy);

На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку.

Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи: у це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:

- переказ ланцюжком;

- читання у ролях;

- формулювання запитань літературному герою (письменнику);

- переказ від імені…(скажімо, від імені черевичків Цариці з повісті «Ніч перед Різдвом»);

- читання з передбаченням (головне – щоб текст був незнайомим);

Для старших підлітків є характерним «…сприйняття…літературного  твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом».

- «мозковий штурм»;

- «дерево рішень» (постановка проблеми й обговорення можливих рішень, з’ясування можливих позитивних і негативних наслідків);

- «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на поставлену проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення);

- зіставлення аргументів (групи учнів презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору;

- зіставлення твору з іншими творами (образ лихваря у Бальзака, Пушкіна, Мольєра, Карпенка-Карого);

- зіставлення твору з екранізацією, постановкою на сцені;

На етапі  рефлексії  найчастіше пропоную:

- створити сенкан;

-  узагальнити знання за допомогою гронування;

- створити ілюстрацію, презентацію, буклет до вивченого твору;

- закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»;

- поставити запитання письменнику або герою (варіант – написати листа);

- прийом «Лови помилку» (виправлення фактичних помилок у тексті, при визначенні теоретико-літературних понять та фактів з життя і творчості письменника);

-  «Вільне письмо».

Поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацьких компетенцій сприяють кращому засвоєнню матеріалу, формують свідоме ставлення до нього, розвивають у учнів навички критичного мислення, спілкування, творчого пошуку. Досвід моєї роботи переконує, що при такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно покращується успішність.